До питання участі в реалізації «Державної цільової економічної програми енергоефективності на 2010-2015 роки»

У відповідності до державної стратегії підвищення енерго- ефективності   бюджетних та комунальних об’єктів, викладеної у «Держаній цільовій економічній програмі енергоефективності на 2010-2015 роки», затвердженої Постановою КМУ від 27.04.2011 року № 447, нашим підприємством проведений енергетичний аудит та розроблена проектно-кошторисна документація на модернізацію двох комунальних котелень з метою їх переведення з газу на місцеве паливо торф.

Ефективність впровадження цих проектів може бути досить висока. Тематика проектів повністю відповідає положенням Державної цільової програми, а отже теоретично існує перспектива державного фінансу- вання впровадження проектів.

На жаль, виконання Державної програми в 2011 році фактично заморожене. Як результат, робота по розробці проектів замовником не оплачується (У чиновників відсутня навідь тінь сумнівів відносно непорядності невиконання договірних умов. До чого сумніви, якщо з’явились чутки, що скоро печатки взагалі відмінять. А й справді, навіщо печатки, навіть гербові, якщо договори все рівно можна не виконувати). Проекти, зі свіжими позитивними експертними висновками покладені на полицю, а перед нашим підприємством постало питання: чи є доцільність і надалі займатися складними і, як виявилось, нікому непотрібними питаннями енергосервісу.

З фрагментами презентації проектів можливо ознайомитись на посиланні:

http://tecom.com.ua/wp-content/uploads/2016/04/lohvicatorf.pdf

До питання про електроакумуляційне опалення та гаряче водопостачання

Журнал Міністерства з питань житлово-комунального господарства України «Житлово-комунальне господарство України» №8 (21) жовтень 2009 р

В журналі опублікована стаття, підготовлена енергоаудирторами підприємства «НВЦ Теплокомплект» Парасочкою С.О. та Хрящевським В.М., ща має назву «До питання про електроакумуляційне опалення та гаряче водопостачання». В статті розглядаються показники ефективності впровадження альтернативних джерел енергії: теплових насосів, сонячної енергетики та електроакумуляційного опалення та гарячого водопостачання. Найбільше уваги в статті приділено питанням електороакумуляційного нагріву. Аналізуються особливості застосування тризонного тарифу на електричну енергію, що використовується для потреб опалення та гарячого водопостачання.

В статті звертається увага на економічну доцільність застосування гібридних електоро-газових акумуляціних котелень. Такі котельні, в першу чергу, доцільно застосовувати  на об’єктах бюджетної сфери, що мають застарілі газові котельні та перспективу отримання електроенергії для потреб опалення за тризонним тарифом при відносно невеликих капітальних витратах.

Проблеми комунального теплопостачання. Місцеве паливо та індивідуальні системи опалення.

«Досягнення» України в питаннях енерговитратності відомі вже давно. Зараз лише ледачі не приймають участь в обговоренні цієї проблеми. Існує багато рецептів для «лікування» цього важкого захворювання. Багаторічні обговорення цієї проблеми на всіх рівнях нашої держави та поза її межами здавалося б не повинні залишити сумнівів, що шляхи подолання цієї недуги знайдені та почалось лікування. Повернення дебатів на тему: індивідуальне чи централізоване теплопостачання має бути в наших містах показує, що ми тупцюємо на місці, або ж рухаємось у зворотньому напрямку. Ще в 2005 році Закон України «Про теплопостачання» кваліфіковано окреслив напрямки розвитку теплопостачання в Україні. Серед можливих напрямків розвитку є місце і індивідуальному і центральному теплопостачанню. Закон передбачає: оптимальне поєднання систем централізованого, помірно-централізованого, децентралізованого та автономного теплопостачання відповідно до затверджених місцевими органами виконавчої влади схем теплопостачання. Закон справедливо віддав фахівцям право на розробку впровадження технічно та економічно обґрунтованих варіантів систем теплопостачання. Не ми перші. В світі вже напрацьована методологія: енергетичний аудит – техніко-економічний аналіз – вибір варіантів інвестування – впровадження. Представлення ужгородського досвіду індивідуального опалення, як єдиного для всіх рецепту, практично робить спробу «консервувати» застосування газу в ЖКГ, як единоможливого варіанту палива. В квартирах багатоповерхових будинків для опалення можливо використати лише газ або електроенергію. Паливні пелети, торф, вугілля, деревинна тріска там спалювати неможливо. Заклики до загального переходу на індивідуальне опалення – це заклики до остаточного розвалу комунального теплопостачання та фактичного закриття перспектив до використання місцевих палив. На моє глибоке переконання існує залежність: чим вищий відсоток індивідуального опалення в місті – тим нижчий рівень його житлового-комунального господарства та його фахівців.

Сьогодні не має бути перепон на шляхах впровадження сучасних енергозберігаючих технологій, впровадження відновлювальних джерел енергії та місцевих палив. Ці напрямки розвитку є особливо актуальними для комунального теплопостачання. Модернізація теплопостачання системи житлово-комунального господарства має стати пріоритетною для України. Цьому повинні сприяти: законодавство, тарифна політика, формування громадської думки. Так має бути! . А як в дійсності ?

Так, сьогодні комунальне теплопостачання не в кращому стані. Але, на щастя, воно ще є. І його необхідно зберегти та модернізувати. Для фахівців, здатних аналізувати, є очевидним, що централізованому теплопостачанню, як основному варіанту теплопостачання міст, альтернатива відсутня. Є очевидним і той факт, що маючи значний потенціал місцевих палив орієнтація лише на газ є згубною. Не газ для котла в кожній квартирі, а використання місцевих палив в комунальних котельних – ось один із основних напрямків розвитку комунального теплопостачання.

Енергоресурси, що сьогодні доступні для використання у житлово-комунальному господарстві, мають такі ціни:
§ газ для інших споживачів………………………….. 3500 грн/1000 куб. м
§ газ для населення………………………………………1310 грн/1000 куб. м
§ пелети з лушпиння соняшника…………………… .800 грн/т
§ пелети деревинні………………………………………..1000 грн/т
§ торф місцевого родовища……………………………200 — 400 грн/т
Вартість паливної складової в собівартості виробітку тепла для різних палив приведена на графіку.

1

Приведені вище дані свідчать, що використання місцевих палив не лише зміцнює економічну незалежність держави, але і економічно має бути вигідним. Виходячи з цього підприємством «НВЦ Теплокомплект» проведені енергетичні обстеження однієї з котелень систем ЖКГ України, з метою розгляду варіантів її переведення з газу на місцеве паливо торф та виконані техніко-економічні обґрунтування можливої модернізації котельні.

Незалежно від джерел фінансування модернізації об’єктів теплопостачання мають проводитись техніко-економічні обгрунтування доцільності інвестицій. Для проведення модернізації з залученням кредитів або приватних інвесторів необхідно надати докази, що кошти не лише можуть бути повернуті, але ще й існують умови для отримання прибутку. Для обґрунтування можливості використання коштів бюджету необхідно провести економічні розрахунки, що підтверджують, що термін окупності буде не вище прийнятого в державі для даного виду заходів. Як правило цей термін становить 3 – 4 роки. Згадані вище показники найбільше залежать від ціни на газ, що зараз використовується об’єктами теплопостачання. А ціна на газ, що використовується в комунальному господарстві різна. Так для потреб населення газ в 2,7 рази дешевший ніж для потреб бюджету та інших комерційних споживачів. Результати проведених техніко-економічних розрахунків доцільності переводу газової комунальної котельні потужністю до 1000 квт з газу на торф приведені нижче у вигляді графіків.

2

3

Аналіз цих графіків показує, що переведення котелень з газу на торф надзвичайно доцільне в разі, якщо котельня обслуговує бюджетних або комерційних споживачів (ціна газу – 3500 грн за 1000 куб.м). Для населення (ціна газу 1310 грн за 1000 куб.м), а більшість споживачів тепла комунальних котелень є саме населення, перевід котелень з газу на торф не має права на життя – економічні показники не дозволяють. Якщо для котелень, що обслуговують бюджет дисконтний термін окупності становить 3-4 роки, то при використанні котельні для потреб населення термін окупності буде значно більший терміну життя проекту і становитиме 25-30 і більше років.

Така ж ситуація виникає і при розгляді інших проектів енергоефективності в ЖКГ. Наприклад, впровадження теплових насосів, що використовуючи тепло каналізаційних стоків мають можливість значно зменшувати витрати газу для потреб гарячого водопостачання міст.

Абсурдність ситуації очевидна. Існуюча в державі нормативна база та загальна політика енергозбереження практично не дозволяє використовувати дешеве місцеве паливо та використовувати відновлювальні джерела енергії для потреб населення, але сприяє використанню дорогого імпортного газу. Як кажуть: «нет слов !»

Ситуація не проста, але вона мусить знайти своє вирішення. Найголовнішим в питаннях забезпечення ефективного впровадження енергоефективності в ЖКГ є функціонування економічних важелів. На жаль вони не функціонують. Якщо цьому перешкоджають певні соціальні та політичні фактори, то при прийнятті рішень про інвестиції в модернізацію систем теплопостачання ЖКГ за рахунок бюджету необхідно крім основного критерію – терміну окупності, зважати на політичну доцільність впровадження проекту – забезпечення енергетичної безпеки держави.

Директор «НВЦ Теплокомплект» С.О. Парасочка (м. Полтава)

До питання економічної оцінки пропозицій інвестиційних та інноваційних проектів.

Для прийняття рішень щодо інвестування енергозберігаючого проекту необхідною умовою є проведення оцінки його економічної ефективності. Питання застосування сучасних показників ефективності інвестицій грунтовно  розкриті в зарубіжній літературі. Сучасний економічний аналіз використовує такі економічні показники: витрати часу життя проекету (Life Cycle Cost Value = LCCA), NS (Net Saving) — чисті збереження; IRR — внутрішня норма дохідності; NPV (Net Present Value) -чиста приведена вартість;  SPB (Siemple Payback)  — простий термін окупності; DPB -дисконтний термін окупності; CF — показник грошових потоків; r — річна ставка дисконту та інше.

Застосування іноземної методології з використанням приведеної вище термінології, неадаптованої для використання в Україні, не сприяє широкому впровадженню в Україні методів економічного аналізу енергозберігаючих заходів.

Згідно Наказу Мінекономіки України від 22.06.2010 р № 714 для економічної оцінки залучення інвестицій для фінансування інвестиційних та інноваційних проектів проектів основними економічними показниками, що використовуються при проведенні економічної оцінки є:

  • NPV  — чиста приведена вартість;
  • IRR   — внутрішня норма дохідності;
  • DPP  — дисконтований період окупності.

Рекомендована методологія громіздка та не зовсім зрозуміла. В розділі «Энергозбережение» нашого сайту в підрозділі «Расчет экономической эффективности инвестиций» приведена інформація про те, що нашою компанією «НВЦ Теплокомплект» успішно використовується методологія російських авторів, яка добре адаптована до умов господарювання в Україні та, в той же час, повністю відповідає іноземним вимогам. З цією методокою можна ознайомитись використавши посилання:

http://tecom.com.ua/wp-content/uploads/2011/04/metodikainvesticii.pdf

Результати розрахунків за цією методологією можливо виразити графічно в електронній таблиці. Ця таблиця дає можливість (в т.ч. безпоредньо на сайті) проводити аналіз результатів розрахунків.….

(http://tecom.com.ua/wp-content/uploads/2011/04/grafikgroshpotokiv.xls)

Порівняння методології згідно вимог Наказу Мінекономіки та методології, прийнятої для використання в нашій компанії показує, що фактично ці дві методології відрізняються лише умовними позначеннями. В той же час використання  електронної таблиці спрощує проведення громіздких розрахунків. Так розрахунок внутрішньої норми дохідності зводиться до підбору значення r, при якому сума необхідних інвестицій (К) буде дорівнювати  дисконтованому доходу (ДД) за термін життя проекту. Інформація про встановлення відповідності економічних показників 2-х згаданих методологій приведена на посиланні

http://tecom.com.ua/wp-content/uploads/2011/04/rozrahunok_zgidno_nakazu_minekonomiki.pdf

Економічна оцінка інвестиційної пропозиції може здійснюватись з використанням «Порядку проведення експертної оцінки проектної пропозиції…» затвердженого Наказом Мінекономіки України 22.06.2010 р №714. Основні критерії оцінки приведені нижче (на посиланні)

http://tecom.com.ua/wp-content/uploads/2011/04/kriteriyi_ocinki.pdf

Енергетичний аудит бюджетних об’єктів міста Комсомольська

Енергетичний аудит — обов’язковий та важливий етап на шляху впровадження термомодернізації будівель, зокрема будівель бюджетної сфери.

Україна вважається світовим лідером з точки зору перевитрат енергоносіїв. Причиною цього є існуючий незадовільний стан огороджувальних конструкцій будівель та систем споживання енергоносіїв. Україна потребує проведення термомодернізації.

Згідно проекту Закону України «Про енергетичну ефективність будівель» термомодернізація – це комплекс робіт спрямованих на підвищення теплотехнічних показників огороджувальних конструкцій будівель і забезпечення їх відповідності мінімальним вимогам енергетичної ефективності будівель. Енергетична ефективність визначається як властивість будівлі та інженерного обладнання забезпечувати визначені у порядку, встановленому законодавством, оптимальні мікрокліматичні умови приміщень за фактичними або розрахунковими витратами енергії на опалення, нагрівання води, вентиляцію та освітлення.

До останнього часу мінімальні вимоги до енергоефективності не були закріплені законодавчо. Енергетичний аудит установ, організацій та окремих будівель в Україні проводиться досить давно. При проведенні аудиту розроблялись заходи з енергозбереження, які забезпечують зниження споживання енергоносіїв. Зниження споживання енергоносіїв передбачалось, але норматив такого зниження був відсутній. Існувало безліч рекомендацій великої кількості іноземних консультантів та інвесторів, але власної офіційної політики з цього приводу Україна не мала. Розвиток енергозбереження відбувався виключно в напрямку модернізації установок генерації тепла. Був відсутній системний підхід в організації процесу енергозбереження в Україні. Тому, здебільшого, покладались на закордонний досвід.

Сьогодні ситуація змінюється. Аудит почав регламентуватися своїми власними національними нормативними документами, згідно яких при проведенні енергетичного аудиту, що проводиться з метою визначення відповідності фактичних енергетичних характеристик існуючих будівель мінімальним вимогам до енергетичних характеристик будівель та надання рекомендацій щодо здійснення енергозберігаючих заходів, складається енергетичний паспорт. Згідно діючої нормативної бази забороняється здійснення реконструкції чи капітального ремонту існуючих будівель без енергетичного паспорта будівлі. Вимоги до розробки енергетичного паспорта встановлені ДБН В.2.6-31:2006 «Теплова ізоляція будівель» та ДСТУ-НБА.2.2-5:2007 «Настанова з розроблення та складання енергетичного паспорта будинків».

Енергетичний аудит будівель бюджетної сфери — важливий етап на шляху комплексної термомодернізації.

В період листопад-грудень 2010 року підмприємством «НВЦ Теплокомплект» проведений енергетичний аудит всіх будівель закладів освіти міста Комсомольська: 9-ти дитячих навчальних закладів (ДНЗ) та 6-ти шкіл.

Комплексне проведення енергетичного аудиту одночасно для всіх ДНЗ та шкіл дає змогу більш об’єктивно оцінити фактичний стан енергоспоживання та розробити комплекс заходів, що забезпечать впровадження термомодернізації. Аналіз структури енергоспоживання показує, що 75-90% витрат припадає на теплову енергію. При цьому до 70% від загальних непродуктивних втрат  тепла мають місце безпосередньо в будівлях. Тому найважливішим енергозберігаючим заходом є утеплення огороджувальних конструкцій у повній відповідності до вимог ДБН В.2.6-31:2006 «Теплова ізоляція будівель».

Звіт про проведений енергетичний аудит є носієм важливої інформації, серед якої:

  • оцінка структури та ефективності споживання енергоносіїв;
  • оцінка потенціалу енергозбереження та визначення найбільш доцільних напрямків впровадження енергозберігаючих заходів;
  • розробка першочергових та перспективних заходів з енергозбереження;
  • оцінка необхідних об’ємів інвестицій, що забезпечать впровадження заходів;
  • економічна оцінка ефективності інвестицій у впровадження заходів.

Проведена робота яскраво ілюструє важливість безперервного здійснення енергетичного менеджменту. Без постіного моніторингу споживання енергоносіїв, корегування режимів експлуатації систем теплоспоживання та автоматики, обслуговування обладнання, аналізу, планування та нормування споживання енергоносіїв, мотивації персоналу  та ін. навідь вже впроваджене енергозберігаюче обладнання не забезпечує економного та ефективного використання  енергоносіїв.

Проведений енергетичний аудит розглядається як основа для розробки комплексної програми термомодернізації будівель бюджетної сфери міста Комсомольська

Фрагменти презентації аудиту