ПРО ЕКОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ УКРАЇНИ

0

Компанія «НВЦ Теплокомплект» оприлюднила на своєму сайті матеріали досліджень екологічних аспектів теплопостачання населених пунктів. З цими матеріалами можливо ознайомитись за посиланням:

http://tecom.com.ua/pro-ekologichni-aspekti-teplopostachannya-naselenih-punktiv-ukrayini-3.html 

Фахівці компанії стурбовані, що в умовах формування нової політики енергоефективності держави з поля зору випадають важливі питання, пов’язані з контролем забруднення атмосфери, яке має прямий зв’язок з енергоефективністю. 

Про екологічні аспекти теплопостачання населених пунктів України.

Проблема енергоефективності залишається для України однією із найбільш актуальних проблем. Ця проблема підлягає негайному та системному вирішенню. Але останнім часом необхідність забезпечення ефективного використання енергоносіїв чомусь підмінили неповноцінним терміном «заміщення газу». І вся Україна почала рапортувати про переведення котелень з газу на дрова, забувши при цьому, що яку б назву не мало паливо його необхідно використовувати ефективно. Показником ефективності використання палива (показником енергоефективності) прийнято вважати витрати умовного палива на $1 тис. виробленої в державі продукції. Цей показник має назву енергоємність. Енергоємність української економіки значно вища, ніж у більшості країн світу. Якщо прийняти енергоефективність Українми за одиницю, то для деяких інших країн вона буде становити: Росія — 0,8; Чехія — 0,4; Польща — 0,35; Германія — 0,27; Японія — 0,2.
Чим вище енергоємність, тим більша кількість палива спалюється не маючи практичної користі. Більше того, даремно спалене паливо — є джерелом надмірного забруднення довкілля.
Газоподібне паливо є найбільш «чистим» органічним паливом. При його повному згоранні серед токсичних речовин утворюються лише оксиди азоту (NOх). При неповному згоранні у викидах присутні оксиди вуглецю (CO). В разі спалювання твердого палива перелік шкідливих речовин, та їх питома кількість, значно більші. Таким чином заклик до «заміщення газу», який безумовно є актуальним та доцільним, повинен передбачати впровадження цілої системи заходів, серед яких головними мають бути: підвищення ефективності використання будь-яких палив та зменшення негативного впливу на оточуюче середовище. Темою цієї розмови ми обрали тему викидів забруднюючих речовин при використанні палив, нормування викидів від паливовикористовуючого обладнання та контроль за забрудненням атмосфери.
Органічне паливо: газ, продукти переробки нафти, вугілля, біопаливота інше використовується в промисловості (металургія, хімічна промисловість), для теплових електростанцій (КЕС), та теплоелектроцентралей (ТЕЦ), в комунальному господарстві та побуті.
Значний інтерес являє собою використання палива для забезпечення обігріву житлових та громадських будівель в населених пунктах України. В переважній більшості населених пунктів України основним паливом залишається природний газ. Для генерації теплової енергії використовуються водогрійні газові котли, які умовно можливо поділити на такі групи:
а) Побутові водогрійні котли тепловою потужністю від 10 до 100 квт;

                          

б) Водогрійні котли, що експлуатуються в малопотужних комунальних котельнях та в котельнях об’єктів бюджетної сфери та громадських будівель тепловою потужністю від 100 квт до 10 Мвт. В котельнях цієї групи продовжується експлуатація значної кількості застарілих котлів типів: НІІСТУ-5, Факел, ВК-22, ДКВР, ДЕ, КВГ, ТВГ, Елга та інші.

    

В той же час певна частина цих котельних вже оснащені сучасними котлами від відомих компаній VIESSMANN, BUDERUS, PROTHERM, BOSCHта інших, а також вітчизняними котлами, що виготовляються за європейськими технологіями та комплектуються імпортними газовими пальниками.

    

Останнім часом в цих котельнях починають з’являтися котли, що працюють на біопаливі/
в) У великих містах для потреб комунального теплопостачання експлуатуються потужні котельні з водогрійними котлами потужністю до 50-100 Гкал/год (наприклад котли ПТВМ
г) Для великих міст та промислових центрів характериним є використання для потреб населення теплової енергії, що виробляється на потужних ТЕЦ.

      

Розглянемо який механізм нормування викидів забруднюючих речовин діє в Україні для паливовикористовуючого обладнання. В Україні нормування викидів забруднюючих речовин здійснюється на 3-х рівнях:

  1. На виході з теплогенеруючого обладнання при виробництві теплової енергії.
  2. У місцях здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферу – на виході з димових труб.
  3. В приземному шарі атмосфери в зоні перебування людей.

Нормування викидів забруднюючих речовин на стадії виробництва теплової енергії здійснюється шляхом встановлення технологічних нормативів допустимих викидів  забруднюючих речовин на виході із теплогенеруючих установок. Технологічні нормативи встановлюють допустимі концентрації забруднюючих речовин (мг/м3) на виході із котлів.

В Україні діють такі нормативи технологічних норм допустимих викидів в атмосферне повітря забруднюючих речовин від теплогенеруючого обладнання, що використовується для теплопостачання:

— «Технологічні нормативи допустимих викидів забруднюючих речовин із теплосилових установок, номінальна теплова потужність яких перевищує 50 Мвт» (Наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 22.10.2008 р №541)

— «Технологічні нормативи допустимих викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря  із котелень, що працюють на лушпинні соняшника» (Наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 1310.2009 р №540).
Будь-які інші технологічні нормативи для джерел теплової енергії, затверджені  Міністерством охорони навколишнього природного середовища в Україні відсутні. Для теплогенеруючого обладнання, що має теплову потужність нижче ніж 50 Мвт технологічні нормативи відсутні, за виключенням котелень, що працюють на лушпинні соняшника.
На виході із джерел забруднення атмосфери – димових труб нормування викидів здійснюється шляхом встановлення нормативів гранично-допустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел. (Наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 27.06.2006 р  №309)
Нормативи допустимих викидів на виході із димових труб встановлюються  в залежності від величини масових викидів (грам/год) та класу небезпеки забруднюючих речовин. Так, для діоксиду сірки (SO2), оксидів азоту (NOх) та діоксиду вуглецю (СО), в разі якщо масові викиди становлять більше 5000 грам/год встановлюються такі значення допустимих викидів: діоксин сірки та оксиди азоту – 500 мг/м3,  оксид вуглецю – 250 мг/м3.
В разі якщо масові викиди вказаних вище речовин менше 5000 грам/год допустиві викиди вказаних вище речовин на виході із димових труб не нормуються.
Масові викиди забруднюючих речовин в розмірі 5000 гр/год відповідають досить значній потужності теплогенеруючої установки. Так котельня установка, що має концентрацію викидів оксиду азоту до 250 мг/м3 для для забезпечення масового викиду, що дорівнює 5000 гр/год повинна мати теплову потужність 10-15 Мвт. Для прикладу, комунальне підприємство «Полтаватеплоенерго» більше 70% своєї теплової потужності забезпечує котлами, що мають теплову потужність менше 10 Мвт.
Концентрація забруднюючих речовин в приземному шарі атмосфери в зоні перебування людей не повинна перевищувати допустимі значення. Гранично-допустима концентрація (ГДК) – це максимальна кількість шкідливих речовин в одиниці об’єму або маси атмосферного повітря, яка практично не впливає на стан здоров’я людини. Для санітарної оцінки ступеня забруднення атмосферного повітря важливим є визначення гранично-допустимих концентрацій шкідливих речовин у повітря населених пунктів. При розрахунках ГДК враховується ефект розсіювання викидів шкідливих речовин в атмосферу. Розсіювання викидів в атмосфері залежить від: висоти труби, через яку здійснюються викиди; секундного об’єму забруднень, що викидаються; різниці температур газової суміші та атмосферного повітря; умов розсіювання; фонової концентрації забруднюючих речовин.
Якщо коротко охарактеризувати стан справ з нормуванням викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від паливовикористовуючого теплогенеруючого обладнання, то його можна назвати, як незадовільний. Це дійсно так, бо лише для невеликої частини теплогенеруючого обладнання, тепловою потужністю більше 50 Мвт, великих міст та крупних промислових центрів встановлені технологічні нормативи допустимих викидів. Більша частина теплогенеруючого обладнання, що використовує органічне паливо з метою забезпечення теплопостачання населених пунктів України, не має технологічних нормативів допустимих викидів. Не діє в Україні і система контролю за ефективностю використання палива теплогенеруючими установками (в Європейському Союзі такий контроль є обов’язковим).
На початку 90-х років минулого століття в Україні був впроваджений механізм проведення пусконалагоджувальних робіт на паливовикористовувальному обладнані та періодичних перевірок режимів експлуатації цього обладнання.  Вперше було розроблене та введене в дію «Методическое пособие по проведению комплекснихэколого-теплотехнических испытаний котлов, работающих на газе и мазуте» Киев – 1992. Цей Методичний посібник був розроблений під редакцією академіка Академії інженерних наук України д.т.н.,професора І.Я. Сігала, при активні участі Міністерства екології України.
01.07.1991 року в Україні були введені в дію «Временные требования органов газнадзора по проведению наладочных работ и инвентаризации источников выбросов на газоиспользующем оборудовании». Цей документ встановлював порядок проведення комплексних еколого-теплотехнічних режимно-налагоджувальних випробувань парових та водогрійних котлів.
Згаданими вище «Методическими указаниями» були встановлені допустимі концентрації забруднюючих речовин у відхідних газах котельних установок, що базувались на діючих у той період державних стандартах. Фактично вперше були встановлені технологічні нормативи допустимих викидів.
До останнього часу режимно-налагоджувальні випробування парових та водогрійних котлів здійснювались у відповідності до методології сформованої на початку 90-х років. Зараз в Україні не лише не в повному об’ємі встановлені технологічні нормативи, а і не діють будь-які нормативні документи, що встановлюють порядок проведення еколого-теплотехнічних режимно-налагоджувальних випробувань котлів. Склалась ситуація при якій органи охорони навколишнього природного середовища вимагають в обов’язковому порядку використовувати режимні карти котлів при розробці документів, що обгрунтовують обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, але в державі не діють нормативи по проведенню режимно-налагоджувальних випробувань. Але це окрема тема, яка потребує детального розгляду.
Нормативи викидів забруднюючих речовин і порядок проведення налагоджувальних робіт — це тісно пов’язані між собою теми, які є вкрай важливими та які залишаються в Україні фактично без контролю.
Повертаючись до теми технологічних нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин на виході із парових та водогрійних котлів слід сказати, що деякими стандартами ці нормативи таки встановлені. Наприклад:

— ГОСТ 10617-83 «Котлы отопительные теплопроизводительностью от 0,1 до 3,15 Мвт»;
— ГОСТ 30735-2001 «Котлы отопительные водогрейные теплопроизводительностью от 0,1 до 4,0 Мвт»;
— ДСТУ 2326-93 «Котли опалювальні водогрійні теплопродуктивністю до 100 квт».

Але згадані нормативи не відповідають сучасним вимогам та при цьому відсутні чіткі рекомендації по застосуванню цих стандартів. Крім того вони неофіційно не визнані технологічними нормативами. Така неузгодженість з одного боку, начебто, зобов’язує виробників теплогенеруючого обладнання виконувати вимоги ГОСТ та ДСТУ, але не дає можливості обмежувати експлуатацію обладнання, яке не відповідає їх вимогам при видачі підприємствам дозволів на викиди забруднюючих речовин.

Зараз спостерігається ситуація при якій широко розповсюджуються автономні поквартирні системи опалення, дахові, вбудовані та прибудовані котельні. При цьому викиди продуктів згорання максимально наближаються до житлового сектору. Ці процеси відбуваються в умовах при яких не встановлені жорсткі нормативи концентрацій забруднюючих речовин у викидах від котлів та не ведеться їх моніторинг. Існує можливість застосування котлів, що мають значні викиди забруднюючих речовин, що значно перевищують навіть непомірно високі діючі нормативи. Це стосується як вітчизняних, так і імпортних котлів.

Більше 10 років тому нашим підприємством були проведені інструментальні випробування значної кількості котлів з метою виявлення показників забруднення атмосфери. Основним завданням виконаної цієї роботи було дослідження показників роботи котлів PROTHERM, так як наше підприємство являлось ексклюзивним представником цієї торгової марки в Полтавській області. Ця робота, проведена спільно з компанією ДП «Провітерм-Україна», мала свої наслідки – був випущений котел Protherm-120 ЕКО, що має викиди в атмосферу на рівні кращих світових взірців.

З деякими матеріалами виконаної в той час роботи можна ознайомитись за посиланням:www.tecom.com.ua/work/publications/90/2003_ekologіja.pdf Проведені дослідження показали, що імпортовані із європейських країн водогрійні котли потужністю від 24 квт до 200-300 квт, обладнані найпростішими «атмосферними пальниками», мають дуже високі концентрації оксидів азоту у викидах продуктів згорання газу та недостатньо високу ефективність використання газу. Вітчизняні котли, виготовлені за європейськими взірцями, мають такі ж незадовільні характеристики. Такі показники викидів, за умов відсутності дієвого контролю, створюють складну екологічну ситуацію та потребують урегулювання цього питання.
За останні 10 років ситуація не змінилась. На рисунку 1 приведений графік, розроблений за матеріалами напрацювань фахівців компанії «НВЦ Теплокомплект». Цей графік відображає ситуацію щодо концентрацій оксидів азоту (NOх) у викидах парових та водогрійних котлів, що є джерелами теплової енергії у населених пунктах України. В дійсності ситуація дещо складніша. У зв’язку з відносно масовим переведенням котлів з газу на тверде паливо, що передбачається, актуальним стає питання забруднення атмосфери оксидом вуглецю, діоксидом сірки та твердими частинками. Подальший розгляд ситуації, пов’язаної із забрудненням атмосфери продуктами згорання палив, для спрощення аналізу, базується на розгляді показників лише одного компонента забруднень – оксидів азоту (NOх), що утворюються при спалюванні газу. Інші складові частини забруднень, що утворюються при спалюванні різних палив не розглядались. На графіку рисунку 1 приведені умовні чотири зони концентрацій оксидів азоту на виході із парових та водогрійних котлів. На графіку приведене максимальне допустиме значення концентрацій NOх у викидах котлів теплопродуктивністю від 0,1 до 3,15 Мвт. Цей документ залишається основним діючим документом в Україні, що встановлює допустимі викиди забруднюючих речовин для котлів цього класу

Нормативи, що встановлені: ГОСТ 10617-83 для NOх (250 мг/м3) та ГОСТ 2326-93 для NOх (240 мг/м3), значно вищі нормативів, встановлених європейськими технічними умовами для газових пальників. Газові пальники європейських виробників, позначені: Low NOх та мають норматив викидів NOх  80-120 мг/кВт*год, що відповідає концентрації 60 – 85 мг/м3.

Аналізу графіка рисунку 1 можна показує,що:

— Концентрації викидів NOх котлами, встановленими в соціалістичний період (зони І і ІІ), відповідають нормативам, що діяли в той період і до цього часу не відмінені.

— Згадані вище нормативи, м’яко кажучи, є дуже лояльними у порівнянні з нормативами, що діють в Європейському Союзі.

— Значна кількість імпортних та вітчизняних котлів, обладнаних атмосферними пальниками, мають викиди NOх, що в 2 — 2,5 рази перевищують навіть завищені застарілі нормативи згідно ГОСТ 10617-83 і ГОСТ 2326-93 та в 5 – 6 разів перевищують європейські нормативи (зона ІІІ).

Широке впровадження в останні 10-15 років в Україні відносно не дорогих котлів, оснащених атмосферними пальниками, різних торгових марок із різних країн Європи, навіть при високих концентраціях оксидів азоту у викидах, необхідно вважати явищем прогресивним. Україна зрозуміла, що котли можуть бути ефективними, автоматизованими, малогабаритними, працювати без постійного обслуговуючого персоналу та, навіть, естетично виглядати. Це приблизило нас до розуміння якими мають бути сучасні системи теплопостачання та опалення.
Але згадана ситуація триває надто довго. Продовження експлуатації таких котлів та особливо продовження їх встановлення є недопустимим.
Особливе занепокоєння викликають індивідуальні котли, що встановлюються на автономних  квартирних  системах опалення та мають викиди продуктів згорання безпосередньо «на фасад» будинку. Для таких котлів мають бути встановлені найжорсткіші нормативи та здійснюватись контроль  за їх експлуатацією.

ВИСНОВКИ:

  1. Відсутність технологічних нормативів допустимих викидів для котлів тепловою потужністю від 10 квт до 50 Мвт не сприяє покращенню екологічних показників атмосферного повітря та не дає змоги припинити впровадження котлів з високими показниками концентрацій забруднюючих речовин.
  1. Настав час розробки та впровадження заходів щодо виведення із експлуатації теплогенеруючого обладнання, що має невиправдано високі концентрації забруднюючих речовин у викидах продуктів згорання.
  1. Актуальність порушених вище питань зростає у зв’язку із необхідністю реалізації програм по заміщенню газу місцевими паливами.
  1. Потребує відновлення дії нормативних документів щодо порядку проведення еколого-теплотехнічних режимноналагоджувальних випробувань паливовикористо- вуючого обладнання та пусконалагоджувальних робіт для обладнання, що здається в експлуатацію.

Назріла необхідність розробки та введення в дію нового порядку проведення пусконалагоджувальних робіт для паливовикористовуючого обладнання для всих видів палива, що використовуються в Ураїні та порядку проведення контролю теплотехнічної та екологічної ефективності паливовикористовуючого обладнання.

С.О.Парасочка В.М.Хрящевський

Енергоефективність заміщення газу 2014

Починається новий етап на шляху України до енергоефективності та заміщення газу. Приймаються важливі урядові рішення. Як змінять ці рішення політику держави щодо енергоефективності? Що чекає країну та підприємства, які спеціалізуються на енергосервісних роботах? Фахівці нашого підприємства шукають відповіді на ці питання, аналізуючи документи, що вже оприлюднені.

Необхідність кардинальних змін в секторі енергоефективності в Україніочевидна. Недолуга тарифна політика, відсутність політичної волі та механізмів економічного стимулювання зупинили всі процеси, спрямовані до енергоефективності. Нас чекає сувора зима, до якої ми не готові. Дефіцит газу, застаріле обладнання та мережі. У нас був час підготуватись, але два десятиліття ми згаяли на балачки.

Новий уряд пропонує заходи, що мають сприяти заміщенню газу. Це важлива задача, але не єдина. Необхідно сформувати стратегію, яка забезпечить підвищення енергоефективності економіки та залучення інвестицій у енергоефективність. Необхідно створити чіткий механізм, який має назву: ринок енергетичного сервісу. Цей механізм має працювати за своїми, спеціально створеними, законами та не залежати від настроїв окремих посадових осіб. В світі накопичилось достатньо багато досвіду щодо створення енергоефективної економіки. Необхідно скористатись цим досвідом.

Але, на наше переконання, важливість впевненого та невідкладного впровадження механізмів енергоефективності оцінено не достатньо. Це видно і зі «Стратегії реформ 2020», оприлюдненої нещодавно. Лише після багатьох «перших», беззаперечних, пріоритетних напрямків реформ для енергоефективності (енергонезалежності) знайшлося місце під виглядом «державної програми». Вирішення проблем енергоефективності потребує статусу «реформи», а не «програми», які прийнято декларувати, але не завжди виконувати. Деякі засоби масової інформації так і оцінили статус проблем енергоефективності. Коментуючи матеріали «Стратегії реформ 2020», назвали лише вісім найголовніших, першочергових напрямків, не задавши про енергоефективність.Енергетична незалежність (або, що те саме — енергоефективність), до першочергових реформ не входить (?!).

1_5

Наше підприємство виконує всі види робіт, що відносяться до енергетичного сервісу. Ми маємо досвід і працюємо на цьому напрямку. Ми слідкуємо за діяльністю уряду по створенню нової ідеології енергозбереження. На жаль, слідкувати за цим процесом досить важко. Навіть на сайті Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження в розділі «нормативно-правові акти» станом на 29 вересня 2014 року останньою представлена Постанова КМУ від 06 серпня, хоча за 53 дні вийшов цілий ряд важливих документів, що визначають нову стратегію енергоефективності.

З великою зацікавленістю фахівці нашого підприємства ознайомились з матеріалами засідання Кабінету Міністрів України з питань підготовки до осінньо-зимового періоду, яке відбулось 23.09.2014 року та Презентацією Голови державного агентства з енергоефективності С.Д. Савчука  «Заходи, які здійснені урядом у сфері енергоефективності…».

Ми розуміємо, що Презентація – це неофіційний документ і однозначні висновки робити не коректно, але вона відображає позицію Держенергоефективності.

2_2

Зараз важливо визначитись з новою нормативною та законодавчою базою для забезпечення кваліфікованого та ефективного проведення робіт, направлених, не лише на заміщення газу, а і на скорочення споживання енергоносіїв та підвищення енергоефективності.

На наше переконання, основною метою нових законодавчих актів має бути створення умов для залучення інвестицій у модернізацію комунального теплопостачання, що працює для потреб населення та бюджетних установ. Багато бюджетних установ (лікарні, школи, дитсадки, інтернати), маючи свої котельні потребують їх модернізації. Саме ці котельні мають найбільш незадовільний стан. Для вирішення цієї задачі теж актуальним є залучення інвестицій.

Для домогосподарств та комерційних споживачів тепла необхідно створити умови, що спонукають до впровадження сучасних технологій для опалення. Таке стимулювання може бути у вигляді фінансової підтримки, яка стане механізмом для залучення інвестицій власників домогосподарств та комерційних підприємств.

Навколо кожного міста існує багато котеджних містечок. Власники цих будинків, не бідні люди, є потенційними інвесторами в українську енергоефективність. А чи стимулює держава такі інвестиції ? На жаль ні.   http://tecom.com.ua/pro-poshuki-mehanizmiv-stimulyuvannya-zamishhennya-prirodnogo-gazu-u-sferi-teplopostachannya.html

Ми провели аналіз нових Постанов КМУ та матеріалів Презентації Держенергоефективності і, на жаль, не знайшли там багатьох положень, на які розраховували.

3_2

5

6

8

11

Документи, що розглядались, не містять жодного слова про термомодернізацію будівель та інші напрямки модернізації систем теплопостачання, що сприяють скороченню споживання енергоносіїв. Мова лише про заміщення газу на інші палива на котельнях. Термомодернізація та оптимізація систем теплопостачання – це теж заміщення газу. В цьому випадку газ заміщується зростанням рівня життя громадян України. Якщо сьогодні спочатку модернізувати котельні, переводячи їх на інші види палив, то завтра, після проведення термомодернізації, такі потужні котельні нікому не будуть потрібні. А кошти вже будуть вкладені.

Теза, що прозвучала в Презентації, про «мінімізацію втручання держави та підтримку інвестора виключно за фактом заміщення газу» матеріалами Презентації не підтверджується. Крім того держава повинна не мінімізувати своє втручання, а навпаки підвищити свій вплив, створюючи потужну систему стимулювання не лише заміщення газу, а і процесів підвищення енергоефективності всієї економіки України. Саме державне стимулювання є головним рушієм впровадження відновлювальних джерел енергії та модернізації систем споживання тепла.

Україна ще чекає нової ефективної стратегії процесів енергоефективності. Для підприємств, які виконують енергосервісні роботи, період активних дій ще не настав. Існуюча, хоча і дещо оновлена, нормативна база ще не створила передумови для ефективного функціонування підприємств, що спеціалізуються на енергетичному сервісі.

С.Парасочка

З ДНЕМ НЕЗАЛЕЖНОСТІ !

Компанія «НВЦ Теплокомплект» підтримує ініціативу Презедента України «НАШІ КОЛЬОРИ» та заклик до українців напередодні річниці Незалежності прикрасити свої будинки та  офіси національними кольорами та держаним прапором.

Колектив компанії «НВЦ Теплокомплект» щиро вітає громадян України із визначним святом – Днем Незалежності і запевняє, що і надалі буде вносити свій вклад в забезпечення енергетичної незалежності нашої держави.

Про пошуки механізмів стимулювання заміщення газу у сфері теплопостачання.

2_3(чи стануть інвесторами процесів заміщення газу власники індивідуальних будівель?)

Зупинка поставок газу та конфлікт з Росією не залишають Україні іншого вибору, ніж кардинальне вирішення питань енергетичної безпеки. Основним інструментом для цього має стати енергоефективність та енергозбереження.

Першочерговими заходами має стати заміщення газу альтернативними місцевими паливами та впровадження відновлювальних джерел енергії.

В існуючій ситуації дуже важливо створити передумови для широкого впровадження нетрадиційних та відновлювальних джерел енергії, за допомогою яких можливо скоротити споживання газу. Один із перспективних напрямків – це індивідуальні будівлі житлового сектору, де можливе та доцільне впровадження теплових насосів та сонячних колекторів.

Після заяви уряду про наміри широкого сприяння заміні газу альтернативними та відновлювальними джерелами енергії впровадження таких систем теплопостачання  для індивідуальних будинків має стати пріоритетним. Хотілося б вірити, що прийняті рішення є зваженими, що курс на енергоефективність буде впевнений і безповоротний, що держава розуміє свою роль у стимулюванні цих процесів. Так хотілося переконатись, що здоровий глузд щодо проблем теплопостачання починає перемагати.

Проведені фахівцями нашого підприємства розрахунки, виконані на прикладах реальних житлових об’єктів, розвіяли туман сподівань.

Проведений аналіз базувався на реальних даних про тарифи на енергоносії в Полтавській області. Тарифи на газ для індивідуального житлового сектору залежить від річного об’єму споживання газу:

  • річне споживання газу до 2,5 тис. м3 ……………….ціна газу 1,089 грн/м.куб;
  • річне споживання газу від 2,5 до 6,0 тис. м3 …… ціна газу 1,788 грн/м.куб;
  • річне споживання газу більше 6,0 тис. м3 ………. ціна газу 3,645 грн/м.куб.

Залежність цін на газ від річних об’ємів споживання газу та від теплової потужності системи опалення будинку в сільській місцевості Полтавської області, приведені на графіку:

3Графік залежності цін на газ від річного об’єму його споживання доповнений показником, що характеризує теплову потужність системи опалення. Аналіз графіку показує, що якщо потужність системи опалення будинку більше 25 квт (або, що те саме, опалювальна площа будинку більше 250-350 м2) ціна газу буде становити 3,65 грн/м2.

Якщо житловий будинок буде опалюватись з використанням електроенергії, то для будинку площею 250-350 м2 споживається значно більше 800 квт-год за місяць. Отже ціна електроенергії становить 1,34 грн/квт.

Критерієм економічної ефективності енергоносіїв є показник вартості певної кількості енергоносія, що витрачається для приготування 1 Гкал теплової енергії.

Нескладні розрахунки показують, що вартість паливної складової однієї гігакалорії теплової енергії становитиме  близько 500 грн – для газу та близько 1500 грн для електроенергії. Таким чином вартість одиниці тепла для газу, за існуючих в серпні 2014 року цін на енергоносії для населення в Полтавській області буде в 3 рази вища, ніж вартість одиниці тепла для елергоенергії.

В Україні задекларовані наміри сприяння скороченню споживання газу шляхом здешевлення електроенергії, що використається для потреб опалення. НКРЕ підтвердило – ціни на електроенергію для опалення будуть знижені на 30%. Якщо буде введене таке здешевлення, то безперечно співвідношення, що розглядалось вище буде не 1 до 3, а 1 до 2,0. Але, що це змінює ? Економічна доцільність заміни газу на електричну енергію не з’явиться. Теплова енергія «газова» залишається в два рази дешевшою, ніж теплова енергія «електрична».

Плануючи заміну газу альтернативними енергоносіями часто згадують нічні пільгові тарифи на електроенергію. Так, дійсно, вночі можливо отримати дешеву електроенергію. Але лише на протязі 7 годин за  добу. В пікові години дня ціни на електроенергію зростає рівно на стільки, наскільки  потрібно, щоб компенсувати нічне здешевлення. Звичайно за 7 годин є можливіость, використовуючи «дешеву» електроенергію, виробити таку кількість тепла, щоб його вистачило на цілу добу. Але для цього потрібно мати потужність теплогенеруючого обладнання в 3 рази вищу, ніж розрахункове навантаження на опалення. Як правило, енергетики таку можливість не забезпечують. Хто сумнівається, може спробувати отримати технічні умови в Обленерго. А якщо, навіть, такі технічні умови будуть видані, то необхідно вирішити питання акумуляції виробленого за ніч тепла для обігріву будинку на протязі решти 17 годин. Влаштування теплових акумуляторів – це досить дорогий захід.

Теоретично все це можливо, але далеко не всюди і не так просто, як здається на перший погляд. Але якщо вдасться впровадити нічне електроакумуляційне опалення, то в цьому випадку паливна складова 1 Гкал теплової енергії і буде становити: (1000000/860)*1,34* 0,35* 0,7 = 382 грн, що майже в два рази вигідніше за природний газ. На жаль, реальні спроби впровадження електроакумуляційної  системи опалення показали, що існує дуже багато перешкод, щоб такі схеми стали доступними для широкого кола споживачів теплової енергії.

Реалізувавши такий супердорогий і маловірогідний проект отримаємо лише 24% економії по відношенню до «газового» варіанту опалення. Інвестиції в реалізацію такого проекту будуть окупатись дуже довгий період, а можуть не окупитись взагалі, якщо енергетики змінять умови нічного тарифу. І ніхто не дасть інвесторам ніяких гарантій.

Є ще один спосіб заміни газу на електричну енергію. Цей спосіб передбачає використання теплових насосів. Тепловий насос надзвичайно перспективний різновид відновлювальних джерел енергії, який відкриває широкі можливості використання природного тепла: тепла грунту, повітря, води, сонця. За допомогою теплових насосів та сонячних колекторів споживання органічного палива та електроенергії може скоротитись на 60-70% від загальної потреби в енергії. З точки зору економії енергії все виглядає надзвичайно привабливо.

Для забезпечення зацікавленості споживачів тепла та потенційних інвесторів у впровадженні теплових насосів необхідно, щоб забезпечувалась інвестиційна привабливість. Тобто мала місце об’єктивна інформація про вигоди, які можливо отримати: розрахунковий термін повернення інвестицій та інші позитивні показники економічної ефективності. Прийнятним терміном повернення інвестицій для теплових насосів можна вважати термін 8-12 років. Чи буде у випадку, що розглядається  забезпечуватись згаданий вище термін окупності ? Як правило, для визначення економічних показників ефективності інвестицій необхідне проведення складних економічних розрахунків. В даному випадку і без складних розрахунків зрозуміло, що економічна зацікавленість заміни газу шляхом впровадження теплових насосів відсутня.

Вище показано, що витрати коштів на енергоносії для індивідуальних будинків площею більше 250-300 м2 для газу і електроенергії співвідносяться як 1 до 3. Для забезпечення передумов для розгляду економічної привабливості тепловий насос повинен мати коефіцієнт перетворення СОР = 4-5, тобто співвідношення енергії, що споживається тепловим насосом до його теплопродуктивності повинне бути більше, ніж співвідношення витрат: «газ-електроенергія». Для теплових насосів типу «грунт-вода» при температурі теплоносія системи опалення 45 оС може бути забезпечений СОР = 4.

Для теплового насосу типу «повітря-вода», при тих же умовах, значення СОР не перевищуватиме 2. Це свідчить про те, що повітряний тепловий насос при використанні для потреб опалення в кліматичних умовах України буде збитковим.

Все, що було сказане вище про коефіцієнт перетворення теплових насосів стосувалось власне теплових насосів. Але до складу теплонасосних установок, крім теплових насосів входять і інші споживачі енергії, це: насоси гідравлічної схеми, пікові підігрівачі, засоби автоматизації. Враховуючи споживання енергії іншими споживачами середній за сезон (рік) коефіцієнт перетворення теплонасосної установки для грунтового теплового насосу не буде перевищувати СОР=3. Таким чином, в найкращому випадку експлуатаційні витрати для теплового насосу не будуть перевищувати експлуатаційні витрати  для газового варіанту. Про термін окупності говорити не доводиться, бо при значних капітальних витратах теплових насосів він становитиме не один десяток років.

Таким чином революція енергоефективності, про яку так багато говорили на верхніх рівнях, відміняється.

Для стимулювання процесів енергоефективності будівель житлового сектору, що стали об’єктом приведеного дослідження, необхідно:

  • коригування тарифів на газ і електроенергію;
  • впровадження державного стимулювання енергоефективності.

Багатообіцяючу назву має Постанова Кабінету Міністрів України від 09.07.2014 року №293 «Про стимулювання заміщення природного газу у сфері теплопостачання». На жаль, маючи таку оптимістичну назву, вона стосується лише сектору комунального теплопостачання. Жодного слова в Постанові не сказано про суб’єктів господарювання, бюджетну сферу та індивідуальних власників житла. Значну популярність в Україні отримали котеджі та котеджні містечка. Власники котеджів є перспективними потенційними інвесторами для впровадження відновлювальних джерел енергії. Саме пошукам стимулів для заміщення газу індивідуальними забудовниками були присвячені, викладені вище, матеріали. Розглядався сектор найбільш перспективних інвесторів – власників або забудовників індивідуальних будинків площею більше 250-350 квадратних метрів.

Висновок проведених досліджень дуже сумний: навіть найбільш вірогідний інвестор енергоефективності – власник або потенційний власник котеджу, «хатинки» або «палацу», який дуже хоче інвестувати в українську енергоефективність, не має жодного стимулу для цього.

Слухаеш радіо, дивишся телевізор або читаєш Постанову і розумієш, що знову виходить «як завжди» і сумнів бере, що хотіли «як краще».

Входити в зиму без достатньої кількості газу та до того ж із сумнівами чи є в державі зважене, конструктивне розуміння виходу із цього становища, дуже важко. Ніяким закликами та наказами неможливо змінити енергетичну ситуацію. Справа не зрушиться з місця. Для цього треба мати не лише необхідні умови (жорстка необхідність зниження споживання енергоносіїв). Потрібно мати ще й достатні умови: відповідну нормативну базу та діючу систему стимулювання впровадження альтернативних та відновлювальних джерел енергії.

Діюча нормативна база в питаннях енергоефективності не лише не сприяє впровадженню енергоефективних технологій, а і активно перешкоджає залученню інвестицій у цю важливу галузь економіки. Слово «стимулювання» по відношенню до енергоефективності вперше з’явилось в назві Постанови. Поки не зрозуміло, чи буде мати це слово реальний сенс.

У всьому цивілізованому світі є розуміння важливості державного стимулювання процесів енергоефективності. саме завдяки впровадженню цієї обов’язкової умови стали реальністю наміри Європейського Союзу здійснити свою суперпрограму «20-20-20» (до 2020 року знизити споживання енергоносіїв і викидів в атмосферу на 20% та збільшити частку відновлювальних джерел енергії на 20%).

6_6

Досконалою є система стимулювання енергоефективності, яка діє в Сполучених Штатах Америки. Ця система детально вивчалась фахівцями нашої компанії безпосерньо в багатьох штатах Північної Америки. Інформація про досвід США на посиланні:

http://tecom.com.ua/2013/04/07/programma-sabit-energoeffektivnost-obraz-zhizni-razvityh-stran/.

За наявності системи стимулювання (державних субсидій в енергоефективність) спрацьовує принцип «халяви». Якщо надається субсидія, то гріх нею не скористатись. Це той випадок, коли вади людської натури спрацьовують на користь суспільства. Субсидія стимулює до інвестицій приватних інвесторів. Держави, які зрозуміли, що субсидії в енергоефективність – це важливі інвестиції в розвиток, а не втрати коштів, взяли твердий курс на сталий і впевнений розвиток, на високий рівень життя своїх громадян.

Хто може дати відповідь на питання: чому маючи найбільш енерговитратну еноміку у світі, заявивши про європейську орієнтацію, Україна ніяк не може створити умови для залучення інвестицій у модернізацію систем теплопостачання та теплоспоживання ?                                                                               

С.Парасочка

Кінець міфам про дешевий газ.

41Дешевий газ – це звичайно непогано для нашої країни. Зниження витрат на енергоносії для нас є життєво важливим фактором.  Але, в Україні досить часто пошуки шляхів для отримання дешевого газу підміняють ведення конструктивної, планомірної та наполегливої роботи по підвищенню енергоефективності української економіки. Сьогодняшні відносини з монопольним постачальником природного газу, що фактичнохарактеризуються станом реальної війни, ставлять крапку на міфах про дешевий газ. Шкода, що лише ціною значних людських, політичних та економічних втрат приходить таке розуміння. Залишається сподіватись, що нова влада в Україні належним чином оцінить стан споживання енергії в нашій державі та поставить питання підвищення енергоефективності в Україні на належний рівень.

З точки зору енергоспоживання Україна є унікальною країною, бо має найбільш енергоємку  економіку. Еенергоємність, що характеризується величиною витрат енергії на 1$ ВВП (валового внутрішнього продукту), є самою високою у світі, що в 3,5 рази перевищує середньосвітовий рівень. Тому енергоефективність в Україні має стати найбільш важливою темою та напрямком дій. Ми повинні подолати відставання України від світового співтовариства в питаннях енергозбереження та енергоефективності.

В гонитві за міфом «дешевого газу»  Україна втратила дуже багато часу. Політична та економічна ситуація в Україні, що має місце сьогодні, вимагає негайних конструктивних та інтенсивних дій на шляху підвищення енергоефективності української економіки. Необхідно вийти із залежності від російського газу. Україна, яка пов’язує своє майбутнє із Європейським Союзом та прогресивною світовою спільнотою, повинна прийняти для себе нову економічну стратегію, яка вже досить давно прийнята провідними країнами світу. Сьогодні широко розповсюджений рух за впровадження «зеленої енергетики». Мова йде про розвиток нових енергетичних технологій, що дають можливість в рази скоротити споживання енергії. Цього можна досягти шляхом широкого впровадження  відновлювальних джерел енергії (геліосистеми, теплові насоси, вітроенергетика та інше) при одночасному підвищенні теплової ізоляції будівель.

В ЄС діють директиви, які поставили перед своїми членами завдання реалізувати програму «20-20-20», яка передбачає до 2020 року скоротити загальне споживання енергії та викиди в оточуюче середовище забруднюючих речовин на 20%, та до 20% довести частку відновлювальних джерел енергії від загального її споживання. І це не просто декларації. Ця ідея набула широкого розповсюдження. З 2008 року почала діяти Угода Мерів, яка поєднує та координує діяльність муніципалітетів міст різних країн світу, що прийняли до виконання ідеологію «зеленої енергетики», або, точніше, «зеленої економіки». Сьогодні цю угоду вже підписали Мери більше як 5 тисяч міст з 50 країн світу. Від України Угоду підписали Мери 48 міст. В Полтавській області цю Угоду підписав лише Мер міста Миргород.

Реалізація ідеології «зеленої енергетики» може бути досягнута шляхом реалізації комплексної технології ведення робіт. Така технологія має назву енергетичний сервіс і передбачає комплекс заходів, включаючи питання фінансування, з метою досягнення кінцевого результату. В багатьох містах України вже зроблені перші кроки на шляху впровадження сучасної комплексної технології енергетичного сервісу. На жаль, Полтавська область серед лідерів впровадження сучасних енергозберігаючих технологій не помічена.

Підприємство «НВЦ Теплокомплект» підтримує будь-які ініціативи, спрямовані на поєднання зусиль для впровадження в Полтаві і Полтавській області процесів енергозбереження, енергоефективності та прийняття ідеології «зеленої енергетики» для Полтавщини.

На пропозицію компанії «Енергосфера» наша компанія «НВЦ Теплокомплект» прийняла участь у організації стенду для участі у щорічній виставці «НАФТА, ГАЗ, СЕРВІС», що відбулась у Полтавському виставковому центрі в лютому 2014 року.

Символічним є розміщення виставкового стенду компанії «Енергосфера» (за участі компанії «НВЦ Теплокомплект»), що закликає до заміщення органічних енергетичних ресурсів відновлювальними джерелами енергії, поряд зі стендами компаній та монопольних структур, що не зацікавлені в економії споживання органічних палив.

Такою є вимога часу!

 

Енергетичний аудит систем теплопостачання. Оцінка ефективності використання енергії.

Компанія «НВЦ Теплокомплект» продовжує удосконалювати методологічні підходи до проведення енергетичного аудиту систем теплопостачання. Ключовим моментом при проведенні енергетичного аудиту є оцінка ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів та оцінка ефективності впровадження енергозберігаючих заходів. Ці питання є найголовнішими, бо саме з них починається формування стратегії докорінної модернізації систем теплопостачання, створення та планування впровадження ідеології «зеленого середовища» — екологічно чистого середовища для проживання та трудової діяльності людей з мінімально можливим споживанням енергії.

Аналіз власного досвіду та знайомство із рядом звітів про виконання енергетичних аудитів систем теплопостачання деяких населених пунктів України та з декількома міськими енергопланами показує, що досить часто оцінки енергоефективності використання паливно-енергетичних ресурсів не досить об’єктивні, не досить аргументовані та не досить повні. На жаль, практично у всіх роботах, з якими довелось ознайомитись, відсутні матеріали по аргументованій оцінці потенціалу енергозбереження систем теплопостачання. Питання необхідності та обов’язковості оцінки потенціалу енергозбереження серед фахівців енергетичного аудиту сьогодні є дискусійним. Є думка, що відсутність достатньої кількості приладів обліку та не завжди об’єктивна бухгалтерська та статистична інформація виключають можливість визначення потенціалу енергозбереження існуючих систем теплопостачання. Так, дійсно, складності є. Але енергоаудитори нашої компанії твердо визначились щодо цього питання: без визначення потенціалу енергозбереження відсутній і сам енергетичний аудит.

Відзвітувати про проведений енергоаудит без розробки детального теплового балансу та виходу на потенціал енергозбереження досить зручно та економно, з точки зору трудомісткості. Розробка теплового балансу в умовах відсутності достовірного обліку і необ’єктивної статистики достатньо трудомістка задача і, що головніше, підвищує відповідальність енергоаудитора та якість виконаних робіт.

Погляди на згадані вище витання викладені в статті, яку можна знайти за посиланням:

http://tecom.com.ua/wp-content/uploads/2016/04/efzahodiv.pdf

P.S. Можливо я скажу непопулярні речі, але у мене склалось враження, що проведена велетенська робота в рамках програми американського Агенства США по міжнародному розвитку (USAID) «Реформа міського теплозабезпечення» могла б бути значно ефективнішою, якби американський досвід був би більше адаптований до умов України. США досягли значних успіхів у питаннях енергоефективності. Я в цьому переконався на протязі 4-х тижнів вивчаючи це питання в різних штатах США. Досвід США безцінний і корисний для нашої країни. Але США і Україна знаходяться в різних умовах і першочергові задачі у нас різні. Це ж стосується і розвинених країн Європи. Тому світовий досвід необхідно «підганяти» під наші умови. В США поняття потенціалу енергозбереження взагалі відсутнє. Там інші пріоритети, серед яких найголовніший – створення оптимальних умов у будівлях та, на цій основі, підняття рейтингу будівель та масове впровадження «зелених» технологій. Для нас потенціал енергозбереження та його реалізація – питання номер один.