Оцінка ефективності впровадження індивідуальних теплових пунктів.

Однією з найактуальніших тем українського енергозбереження є проблеми, пов’язані з низькою енергетичною ефективністю комунальних систем теплопостачання. Є різні  оцінки потенціалу енергозбереження: від 20-30% до 60-70%. Головною метою проведення енергетичного аудиту є визначення  реальних кількісних характеристик потенціалу енергозбереження. Але, на жаль, у звітах про проведення енергетичного аудиту аргументація прийнятих значень потенціалу енергозбереження дуже часто відсутня. Натомість для кожного із запропонованих енергозберігаючих заходів приймаються середньостатистичні проценти економії.

Ряд методичних рекомендацій та публікацій дають орієнтовну оцінку потенціалу енергозбереження для окремих напрямків енергозберігаючих заходів. Ця інформація досить часто використовується при проведенні енергетичних обстежень. Але ці дані оціночні і, як правило, не спираються на реально проведені дослідження і не враховують особливості кожного об’єкта. Сучасний стан процесів енергоефективності не може задовольнятись використанням лише узагальнених прогнозів. Необхідно впроваджувати практику достовірного прогнозування потенціалу енергозбереження індивідуально для кожного об’єкту досліджень.

Нашим підприємством «НВЦ Теплокомплект» проводяться роботи по обстеженню ряду бюджетних будівель з метою відпрацювання методології, що дає можливість спрогнозувати величину потенціальної економії теплової енергії індивідуально для кожної будівлі, що можливо досягти за рахунок впровадження індивідуальних теплових пунктів.

Матеріали, що знаходяться на  посиланні

http://tecom.com.ua/wp-content/uploads/2016/04/Itp_efekt.pdf

містять запропоновану методологію визначення ефективності впровадження індивідуальних теплових пунктів.

До питання температурних графіків відпуску теплової енергії.

Традиційні системи центрального теплопостачання, що дістались нам в спадщину від Радянського Союзу та ті, що побудовані після 1991 року, але за тими ж принципами, передбачають регулювання відпуску теплової енергії, так званим, якісним методом, що реалізується безпосередньо на котельні. Цей метод полягає в тому, що в системах теплопостачання циркулює постійна незмінна кількість теплоносія, який змінює свою температуру в залежності від температури зовнішнього повітря. Для кожної системи застосовується певний тип температурного графіка. Наприклад, 95/70оС; 115/70оС; 130/70оС. Температурні графіки позначаються за значеннями температури в прямому та зворотньому трубопроводах на виході із котельні, що відповідають розрахунковим значенням зовнішнього повітря.

Параметри температурного графіка залежать від витрат теплоносія, що циркулює в системі та від теплових втрат будівель, що опалюються.

Зараз практично для всіх систем центрального теплопостачання є характериним недотримання (заниження) розрахункових температурних графіків відпуску теплової енергії. Що це: порушення нормативних параметрів, що приводить до погіршення гігієнічних умов, чи необхідність пов’язана із забезпеченням енергетичної ефективності ?

Необхідно вжити заходів по недопущенню заниження температурних графіків ? Чи допомогти теплопостачаючим компаніям обгрунтувати зниження розрахункових температурних графіків відпуску тепла ?

Нижче приведені матеріали з цього приводу, основані на досвіді роботи нашої компанії

http://tecom.com.ua/wp-content/uploads/2016/04/tempgraf.pdf

С.Парасочка

 

До питання методології проведення енергетичного аудиту систем теплопостачання. Тепловий баланс — основа алгоритму проведення енергетичних обстежень.

Підприємство «НВЦ Теплокомлпект» за останній період виконало ряд енергетичних обстежень систем комунального теплопостачання та промислових підприємств. Крім основної задачі по проведенню енергетичних обстежень перед фахівцями підприємства була поставлена задача напрацювання методології проведення енергетичних обстежень, що здатна об’єктивно та якісно визначити потенціал енергозбереження системи теплопостачання та забезпечити ранжування і якісне визначення показників економічної ефективності інвестицій в енергозберігаючі заходи. Методологія повинна забезпечити можливість внесення коригувань в оцінку основних техніко-економічних показників в наступні періоди, наприклад після часткового впровадження енергозберігаючих заходів. При роботі над методологією особлива увага приділялась аналізу нормативної літератури, щодо питань виконання енергетичних обстежень систем теплопостачання та аналізу розроблених для деяких міст України міських енергетичних планів, схем теплопостачання та енергетичних аудитів.

Звертає на себе увагу та обставина, що в багатьох виконаних роботах відсутнє аргументоване визначення потенціалу енергозбереження систем теплопостачання незважаючи на те, що саме визначення потенціалу енергозбереження є однією з основних цілей проведення енергетичного аудиту.

Фахівці нашого підприємства прийшли до висновку, що при проведенні енергетичних обстежень систем теплопостачання, рекомендований багатьма посібниками та типовими методиками  ТЕПЛОВИ БАЛАНС, є саме тим механізмом, що забезпечує коректне проведення оцінки потенціалу енергозбереження систем теплопостачання  та вирішує інші поставлені задачі.

Необхідність розробки теплових балансів для систем теплопостачання дещо збільшує трудомісткість проведення енергетичних обстежень, але значно підвищує вагомість таких робіт. Крім того, суттєво підвищується відповідальність енергоаудиторів за результати виконаних робіт.

Із згаданими матеріалами можна ознайомитись тут: Открыть

 

Проблеми комунального теплопостачання. Місцеве паливо та індивідуальні системи опалення.

«Досягнення» України в питаннях енерговитратності відомі вже давно. Зараз лише ледачі не приймають участь в обговоренні цієї проблеми. Існує багато рецептів для «лікування» цього важкого захворювання. Багаторічні обговорення цієї проблеми на всіх рівнях нашої держави та поза її межами здавалося б не повинні залишити сумнівів, що шляхи подолання цієї недуги знайдені та почалось лікування. Повернення дебатів на тему: індивідуальне чи централізоване теплопостачання має бути в наших містах показує, що ми тупцюємо на місці, або ж рухаємось у зворотньому напрямку. Ще в 2005 році Закон України «Про теплопостачання» кваліфіковано окреслив напрямки розвитку теплопостачання в Україні. Серед можливих напрямків розвитку є місце і індивідуальному і центральному теплопостачанню. Закон передбачає: оптимальне поєднання систем централізованого, помірно-централізованого, децентралізованого та автономного теплопостачання відповідно до затверджених місцевими органами виконавчої влади схем теплопостачання. Закон справедливо віддав фахівцям право на розробку впровадження технічно та економічно обґрунтованих варіантів систем теплопостачання. Не ми перші. В світі вже напрацьована методологія: енергетичний аудит – техніко-економічний аналіз – вибір варіантів інвестування – впровадження. Представлення ужгородського досвіду індивідуального опалення, як єдиного для всіх рецепту, практично робить спробу «консервувати» застосування газу в ЖКГ, як единоможливого варіанту палива. В квартирах багатоповерхових будинків для опалення можливо використати лише газ або електроенергію. Паливні пелети, торф, вугілля, деревинна тріска там спалювати неможливо. Заклики до загального переходу на індивідуальне опалення – це заклики до остаточного розвалу комунального теплопостачання та фактичного закриття перспектив до використання місцевих палив. На моє глибоке переконання існує залежність: чим вищий відсоток індивідуального опалення в місті – тим нижчий рівень його житлового-комунального господарства та його фахівців.

Сьогодні не має бути перепон на шляхах впровадження сучасних енергозберігаючих технологій, впровадження відновлювальних джерел енергії та місцевих палив. Ці напрямки розвитку є особливо актуальними для комунального теплопостачання. Модернізація теплопостачання системи житлово-комунального господарства має стати пріоритетною для України. Цьому повинні сприяти: законодавство, тарифна політика, формування громадської думки. Так має бути! . А як в дійсності ?

Так, сьогодні комунальне теплопостачання не в кращому стані. Але, на щастя, воно ще є. І його необхідно зберегти та модернізувати. Для фахівців, здатних аналізувати, є очевидним, що централізованому теплопостачанню, як основному варіанту теплопостачання міст, альтернатива відсутня. Є очевидним і той факт, що маючи значний потенціал місцевих палив орієнтація лише на газ є згубною. Не газ для котла в кожній квартирі, а використання місцевих палив в комунальних котельних – ось один із основних напрямків розвитку комунального теплопостачання.

Енергоресурси, що сьогодні доступні для використання у житлово-комунальному господарстві, мають такі ціни:
§ газ для інших споживачів………………………….. 3500 грн/1000 куб. м
§ газ для населення………………………………………1310 грн/1000 куб. м
§ пелети з лушпиння соняшника…………………… .800 грн/т
§ пелети деревинні………………………………………..1000 грн/т
§ торф місцевого родовища……………………………200 — 400 грн/т
Вартість паливної складової в собівартості виробітку тепла для різних палив приведена на графіку.

1

Приведені вище дані свідчать, що використання місцевих палив не лише зміцнює економічну незалежність держави, але і економічно має бути вигідним. Виходячи з цього підприємством «НВЦ Теплокомплект» проведені енергетичні обстеження однієї з котелень систем ЖКГ України, з метою розгляду варіантів її переведення з газу на місцеве паливо торф та виконані техніко-економічні обґрунтування можливої модернізації котельні.

Незалежно від джерел фінансування модернізації об’єктів теплопостачання мають проводитись техніко-економічні обгрунтування доцільності інвестицій. Для проведення модернізації з залученням кредитів або приватних інвесторів необхідно надати докази, що кошти не лише можуть бути повернуті, але ще й існують умови для отримання прибутку. Для обґрунтування можливості використання коштів бюджету необхідно провести економічні розрахунки, що підтверджують, що термін окупності буде не вище прийнятого в державі для даного виду заходів. Як правило цей термін становить 3 – 4 роки. Згадані вище показники найбільше залежать від ціни на газ, що зараз використовується об’єктами теплопостачання. А ціна на газ, що використовується в комунальному господарстві різна. Так для потреб населення газ в 2,7 рази дешевший ніж для потреб бюджету та інших комерційних споживачів. Результати проведених техніко-економічних розрахунків доцільності переводу газової комунальної котельні потужністю до 1000 квт з газу на торф приведені нижче у вигляді графіків.

2

3

Аналіз цих графіків показує, що переведення котелень з газу на торф надзвичайно доцільне в разі, якщо котельня обслуговує бюджетних або комерційних споживачів (ціна газу – 3500 грн за 1000 куб.м). Для населення (ціна газу 1310 грн за 1000 куб.м), а більшість споживачів тепла комунальних котелень є саме населення, перевід котелень з газу на торф не має права на життя – економічні показники не дозволяють. Якщо для котелень, що обслуговують бюджет дисконтний термін окупності становить 3-4 роки, то при використанні котельні для потреб населення термін окупності буде значно більший терміну життя проекту і становитиме 25-30 і більше років.

Така ж ситуація виникає і при розгляді інших проектів енергоефективності в ЖКГ. Наприклад, впровадження теплових насосів, що використовуючи тепло каналізаційних стоків мають можливість значно зменшувати витрати газу для потреб гарячого водопостачання міст.

Абсурдність ситуації очевидна. Існуюча в державі нормативна база та загальна політика енергозбереження практично не дозволяє використовувати дешеве місцеве паливо та використовувати відновлювальні джерела енергії для потреб населення, але сприяє використанню дорогого імпортного газу. Як кажуть: «нет слов !»

Ситуація не проста, але вона мусить знайти своє вирішення. Найголовнішим в питаннях забезпечення ефективного впровадження енергоефективності в ЖКГ є функціонування економічних важелів. На жаль вони не функціонують. Якщо цьому перешкоджають певні соціальні та політичні фактори, то при прийнятті рішень про інвестиції в модернізацію систем теплопостачання ЖКГ за рахунок бюджету необхідно крім основного критерію – терміну окупності, зважати на політичну доцільність впровадження проекту – забезпечення енергетичної безпеки держави.

Директор «НВЦ Теплокомплект» С.О. Парасочка (м. Полтава)

До питання економічної оцінки пропозицій інвестиційних та інноваційних проектів.

Для прийняття рішень щодо інвестування енергозберігаючого проекту необхідною умовою є проведення оцінки його економічної ефективності. Питання застосування сучасних показників ефективності інвестицій грунтовно  розкриті в зарубіжній літературі. Сучасний економічний аналіз використовує такі економічні показники: витрати часу життя проекету (Life Cycle Cost Value = LCCA), NS (Net Saving) — чисті збереження; IRR — внутрішня норма дохідності; NPV (Net Present Value) -чиста приведена вартість;  SPB (Siemple Payback)  — простий термін окупності; DPB -дисконтний термін окупності; CF — показник грошових потоків; r — річна ставка дисконту та інше.

Застосування іноземної методології з використанням приведеної вище термінології, неадаптованої для використання в Україні, не сприяє широкому впровадженню в Україні методів економічного аналізу енергозберігаючих заходів.

Згідно Наказу Мінекономіки України від 22.06.2010 р № 714 для економічної оцінки залучення інвестицій для фінансування інвестиційних та інноваційних проектів проектів основними економічними показниками, що використовуються при проведенні економічної оцінки є:

  • NPV  — чиста приведена вартість;
  • IRR   — внутрішня норма дохідності;
  • DPP  — дисконтований період окупності.

Рекомендована методологія громіздка та не зовсім зрозуміла. В розділі «Энергозбережение» нашого сайту в підрозділі «Расчет экономической эффективности инвестиций» приведена інформація про те, що нашою компанією «НВЦ Теплокомплект» успішно використовується методологія російських авторів, яка добре адаптована до умов господарювання в Україні та, в той же час, повністю відповідає іноземним вимогам. З цією методокою можна ознайомитись використавши посилання:

http://tecom.com.ua/wp-content/uploads/2011/04/metodikainvesticii.pdf

Результати розрахунків за цією методологією можливо виразити графічно в електронній таблиці. Ця таблиця дає можливість (в т.ч. безпоредньо на сайті) проводити аналіз результатів розрахунків.….

(http://tecom.com.ua/wp-content/uploads/2011/04/grafikgroshpotokiv.xls)

Порівняння методології згідно вимог Наказу Мінекономіки та методології, прийнятої для використання в нашій компанії показує, що фактично ці дві методології відрізняються лише умовними позначеннями. В той же час використання  електронної таблиці спрощує проведення громіздких розрахунків. Так розрахунок внутрішньої норми дохідності зводиться до підбору значення r, при якому сума необхідних інвестицій (К) буде дорівнювати  дисконтованому доходу (ДД) за термін життя проекту. Інформація про встановлення відповідності економічних показників 2-х згаданих методологій приведена на посиланні

http://tecom.com.ua/wp-content/uploads/2011/04/rozrahunok_zgidno_nakazu_minekonomiki.pdf

Економічна оцінка інвестиційної пропозиції може здійснюватись з використанням «Порядку проведення експертної оцінки проектної пропозиції…» затвердженого Наказом Мінекономіки України 22.06.2010 р №714. Основні критерії оцінки приведені нижче (на посиланні)

http://tecom.com.ua/wp-content/uploads/2011/04/kriteriyi_ocinki.pdf

Об эффективности инвестиций во внедрение тепловых насосов в коммунальном теплоснабжении

Тепловые насосы, трансформирующие теплоту с низкого температурного уровня на более высокий, позволяют использовать энергию нетрадиционных возобновляемых источников. Доля возобновляемых источников энергии в мировом потреблении составляет около 14%. Для Украины этот показатель практически равен нулю. В то же время коммунальное хозяйство Украины имеет значительный потенциал низкотемпературного тепла  в виде канализационных стоков. Этот потенциал может быть существенно увеличен за счет использования тепла водопроводной воды. Так, например, в Полтаве температура артезианской воды  превышает 20 оС. Использование этого потенциала может дать возможность на 15-20 % сократить потребность коммунального хозяйства Украины в природном газе. Воспользоваться этими значительными запасами тепла можно с помощью тепловых насосов.

Канализационные стоки и системы водоснабжения  городов Украины — это мощный потенцальный источник энергии для горячего водоснабжения и отопления.

Но, к сожалению, столь эффективные для коммунального хозяйства тепловые насосы пока не находят своего применения. Государство не финансирует такие проекты, а осуществлять внедрения за счет кредитов просто не возможно. Причиной этого является то, что стоимость газа, приобретаемого объектами коммунального теплоснабжения  для нужд населения, почти в три раза  ниже от стоимости газа на входе на территорию Украины. Потребителем систем коммунального теплоснабжения  на 80-90 % является население. Это обстоятельство делает какие-либо инвестиции во внедрение тепловых насосов в системах коммунального теплоснабжения неэффективными, а точнее сказать убыточными. С таким положением согласиться нельзя. Необходим поиск решений, открывающих дорогу к внедрению тепловых насосов.

Применяемые сейчас методики определения целесообразности и экономической эффективности инвестиций во внедрение тепловых насосов оперируют критериями прибыли и ставят результаты расчетов в зависимость от тарифной и ценовой политики, которые действуют в настоящее время, но со временем могут меняться. Внедрение тепловых насосов носит долгосрочный, стратегический характер. Поэтому при принятии решений необходимо ориентироваться на долгострочные критерии, например, сокращение потребления газа.

Учитывая стратегический характер внедрения тепловых насосов в мировой практике используется целый ряд факторов, способствующих внедрению тепловых насосов, среди них:

  • участие государства в капитальных затратах на внедрение;
  • предоставление льготных тарифов на энергоресурсы;
  • предоставление налоговых льгот.

Для обеспечения внедрения тепловых насосов в коммунальном хозяйстве Украины необходимо принятие специальной государственной программы.

С расчетами, иллюстрирующими проблемы внедрения тепловых насосов, можно ознакомиться по ссылке:

http://tecom.com.ua/wp-content/uploads/2016/04/analiz_cen.pdf.

Енергозбереження в бюджетній сфері. «Тимчасові методичні рекомендації по підготовці та впровадженню заходів з енергозбереження в бюджетній сфері Полтавської області»

Загальновідомо, що фактичне споживання енергоносіїв об’єктами бюджетної сфери значно перевищує встановлені в Україні нормативи. За оцінками фахівців потенціал ресурсозбереження в будівлях бюджетної сфери може сягати 40% від існуючого енергоспоживання. Саме неефективність витрат бюджету на постачання комунальних ресурсів визначає необхідність підвищення ефективності споживання енергії в бюджетних установах.

На жаль, визначення потенціалу енергозбереження та розробка пропозицій по впровадженню енергозберігаючих заходів загальнові- домим шляхом — шляхом проведення енергетичного аудиту на бюджетних об’єктах України діє лише частково. Обов’язкове проведення енергетичного аудиту, про що довгий час велись розмови, не введено. Не впроваджений і механізм енергетичного менеджменту на бюджетних об’єктах. Така ситуація не стимулює розвиток процесів енергозбереження. Тому посадовими особами Полтавської обласної адміністратрації ведеться пошук шляхів оптимізації ведення роботи по забезпеченню енергоефективності на об’єктах бюджетної сфери. В рамках ведення цієї роботи нашому підприємству запропоновано надати свої пропозиції до розробки «Тимчасових методичних рекомендацій по підготовці та впровадженню заходів з енергозбереження в бюджетній сфері Полтавської області». Ці рекомендації розраховані на керівників бюджетних установ та посадових осіб районних державних адміністрацій, міських, сільських та селищних рад і мають використовуватись в період підготовки попередніх пропозицій по розробці і впровадженню заходів з енергозбереження.

Такі пропозиції нами були розроблені. Ознайомитись з ними можливо по посиланню:

К вопросу автономного электроотопления жилищь

В связи с тем, что значительную часть стоимости комунальных услуг составляет плата за отопление сейчас многие ищут альтернативные варианты отопления жилищь. Сегодня в периодических изданиях и в интернете часто говорят об автономном электрическом отоплении. Его называют отоплением будущего, приводяться яркие эпитеты: эффективное, рациональное, простое, удобное….

Действительно электрическое отопление имеет много преимуществ. Но экономическая эффективность этого вида отолпения, как и любого другого, зависит от тарифов на энергоносители, в данном случае на электроэнергию. При принятии решения о переходе на электрическое отопление важно знать перспективу изменения тарифов.

С анализом некоторых вопросов, связанных с использованием электроотопления для жилищ, проведенным специалистами нашего предприятия, можно ознакомиться по ссылке:

http://tecom.com.ua/wp-content/uploads/2016/04/tekst.pdf.

Про енергозберігаючі заходи направлені на зниження споживання газу в бюджетній сфері

Ускладнення ситуації на газовому ринку змусили Україну внести корективи в паливну стратегію. В 2009 році вийшов ряд Розпоряджень Кабінету Міністрів України, які встановлюють обмеження  на використання природного газу комунальними підприємствами та бюджетними установами. Натомість рекомендовано  широко застосувати нетрадиційні джерела енергії.

В 2009 році нашим підприємством проведений енергетичний аудит декількох бюджетних установ – дитячих шкіл-інтернатів Полтавської області. При проведенні енергетичного аудиту черговий раз доведено:

2_16

  • недоцільність подальшої експлуатації морально та фізично зношених секційних котлів НІІСТУ-5 та котелень в цілому, що не мають необхідних засобів автоматизації регулювання від- пуску тепла.

1_17

  • недоцільність подальшої експлуатації морально та фізично зношених секційних котлів НІІСТУ-5 та котелень в цілому, що не мають необхідних засобів автоматизації регулювання від- пуску тепла.

4_2

  • необхідність заміни існуючих циркуляційних насосів, що спожи- вають в 3-5 разів більше елект- роенергії, ніж споживає сучасне на- сосне обладнання.

Проведений техніко-економічний аналіз показав доцільність впровадження електро-акумуляційного опалення  для шкіл-інтернатів, що обстежувались. Проведені підприємством «НВЦ Теплокомплект» дослідження показали, що найвищого ефекту можливо досягти  шляхом впровадження комбінованих (гібридних)  електро-газових котелень.

В той же час не досить чіткі формулювання Розпоряджень КМУ № 159-р від 11.02.2009 року  та № 256-р  від 19.02.2009 року  практично стали на заваді впровадження систем електроакумуляційного опалення з одночасним  використанням природного газу. Не зважаючи на те, що використання газу в гібридних котельнях дає змогу значно підвищити економічну привабливість застосування рекомендованого електро-акумуляційного опалення , його використання в згаданих документах розглядається як не рекомендоване та навіть не дозволене.

Відсутність чітких рекомендацій відносно можливості застосування газу в проектах впровадження енергозберігаючих заходів змусили наше підприємство звернутись за роз’ясненнями щодо оприлюднених Розпоряджень до Кабінету Міністрів України. Ми хотіли отримати однозначне пояснення чи можливе застосування гібридних електоро-газових акумуляційних котелень для бюджетної сфери.

Відповідь надана Національним агентством України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів на виконання доручення Секретаріату Кабінету Міністрів України від 21.09.ю2009 року № 51424/1/1-09. Згідно листа НАЕР застосування гібридних котелень можливо віднести до рекомендованих енергозберігаючих заходів. В той же час листом НАЕР підкреслюється, що енергоефективність проектів з енергозбереження, що фінансуються з державного бюджету, повинна бути обґрунтована.

Розробки фахівців підприємства «НВЦ Теплокомплект» підтверджують, що в зв’язку із значними капітальними витратами на впровадження  електроакумуляційних систем опалення одночасне використання газових теплогенераторів для покриття пікових навантажень забезпечує високу економічну ефективність гібридних електро-газових котелень. Особливо це стосується газифікованих об’єктів бюджетної сфери, що проводять реконструкцію теплогенеруючих потужностей. З листом НАЕР можливо ознайомитись тут