Про облік енергії та енергоефективність.

В умовах відсутності приладів обліку теплової енергії в системах комунального теплопостачання втрачається будь-який сенс говорити про енергоефективність цієї важливої галузі.

Директива 2012/27/ЄС «Про енергоефективність» визначає  енергоефективність  як «співвідношення … між енергією на виході та енергією на вході». Енергоефективним процесом можна вважати той процес, де найменші втрати енергії. Тому без постійних вимірювань та аналізу потоків енергії «на вході» та «на виході» оцінка енергетичної ефективності та досягнення її високих показників неможливе. Наявність обліку енергії на всіх стадіях її руху створює передумови для керування процесами споживання енергії та створює передумови для її заощадження. Тому віднесення приладів обліку енергії до енергозберігаючих заходів носить умовний характер, але наявність обліку є необхідною та обов’язковою умовою для досягнення ефективного споживання енергоносіїв.

Забезпечення ефективного використання теплової енергії здійснюється шляхом постійної дії енергетичного менеджменту, що являє собою систему управління  всіма процесами споживання енергії на всіх стадіях руху енергії та на всіх рівнях адміністрування.

В основу енергетичного менеджменту покладений цикл Демінга, що являє собою концепцію реалізації  безперервного процесу удосконалення, який складається з чотирьох кроків: план – дія – перевірка – захід. Дія циклу Демінга на прикладі термомодернізації будинку виглядає наступним чином:

  • крок 1: проведення енергоаудиту, розроблення заходів з підвищення енергоефективності;
  • крок 2: реалізація заходів з енергоефективності;
  • крок 3: контроль за реалізацією проекту, моніторинг споживання енергоносіїв, аналіз;
  • крок 4: розробка коригуючих заходів та їх впровадження.

Система менеджменту (управління) використовує цей цикл із постійний зворотним зв’язком, що дає змогу виявляти і змінювати ті складові процесу, які потребують удосконалення.  Без обліку при виробництві та споживання енергії та постійного моніторингу і аналізу здійснювати управління неможливо.  Система управління процесами енергоефективності (енергоменеджменту) має діяти на всіх рівнях: в бюджетній установі, на підприємстві, в муніципалітеті, в регіоні, в державі.

Багатоквартирні житлові будинки є основними споживачами теплової енергії, що поставляється підприємствами комунального теплопостачання в нашій країні. Більшість житлових будинків не мають теплових  лічильників. За таких умов процес формування «тарифів на послуги опалення» є абсолютно непрозорим. Проблеми оплати теплової енергії створюють значну соціальну напруженість. Відсутність об’єктивного  аналізу перспектив розвитку комунального теплопостачання ускладнює ситуацію.

На жаль, в Україні розуміння значення та ролі обліку, а також його обов’язковості ще не прийшло. Для новобудов облік впроваджується у відповідності до діючої в Україні нормативної бази. Але сам факт наявності обліку не гарантує отримання достовірної, коректної та об’єктивної інформації. Крім нарахування оплати за показаннями лічильників, обов’язково має проводитись cистемний кваліфікований аналіз споживання тепла.

Розглянемо приклад житлових будинків. Діючий ДБН В.2.5-67:2013 « Опалення, вентиляція та кондиціювання»  передбачає,  що в кожній будівля, що приєднана до системи центрального теплопостачання,  має бути встановлений загальнобудинковий тепловий лічильник. Крім того для багатоквартирних житлових будинків теплові лічильники мають встановлюватись  на системах опалення кожної квартири.

Вимоги нормативів розумні та логічні. Здається, що в нових будинках, збудованих  за новими нормативами, все має бути прозоро та зрозуміло. При цьому витрати тепла на опалення будуть значно нижчими, ніж встановлений комунальний норматив, бо стіни нових будинків мають більш високі показники термічного опору. Дійсно, передумови для позитивниї очікувань мають місце. Але «сталося не так, як гадалося».

Оцінюючи інформацію щодо обліку теплової енергії в житлових будинках посадові особи «Полтаватеплоенерго» підкреслюють, що досить часто за показаннями теплових лічильників доводиться платити більше, ніж за так званими «тарифами». Цей факт трактується як підтвердження, що тарифи на послуги опалення є об’єктивними. В ді1йсності така нелогічність показань теплових лічильників має свої пояснення.

Маємо два будинки в місті Полтаві:

Перший будинок знаходиться на вулиці Освітянській, 5а. Це бетонний блочний будинок. Термічний захист стін надто низький. Будинок збудований майже 40 років тому, коли нормативи утеплення будинків були надзвичайно низькими.

2015-12-05 09.43.23

Другий будинок знаходиться на вулиці Красіна, 79. Він  щойно збудований, цегляний. Термічний опір огороджень значно вищий, ніж  в першому будинку. Всі вікна та балконні  двері сучасні та якісні

2015-12-05 09.32.16

В обох будинках встановлені теплові лічильники. Питання: в якому будинку за показаннями теплового лічильника доводиться платити більше, ніж за безглуздими тарифами.

Якщо ви мислили за логікою, то ви помилились. За лічильниками більше платять в новому сучасному відносно утепленому будинку, що красується на вул. Красіна !

Мешканці будинку по вул. Красіна за показаннями лічильника платять на 32% більше, ніж платили б за «тарифами». А в менш привабливому бетонному будинку по вул. Освітянській за показаннями лічильника платять на 27% менше, ніж за «тарифами».

Це не єдиний випадок. Таких, на перший погляд, нелогічних ситуацій в Полтаві достатньо багато і всі вони мають своє пояснення.

Системи опалення в будинках, збудованих за сучасною нормативною базою, мають квартирний принцип. Тобто, крім загальнобудинкового теплового лічильника, існує можливість встановлення теплових лічильників для кожної квартири. Досить часто в таких будинках окремі квартири виявляються оснащеними навіть індивідуальними газовими котлами, як це має місце в тому ж будинку по вул. Красіна. Частина мешканців будинку має можливість обліковувати витрати енергії (тепла або газу) для опалення власної квартири та заощаджувати на витратах газу або теплової енергії. Інша частина мешканців, що не має квартирного теплового лічильника або індивідуального газового опалення, повністю залежить від центральної системи теплопостачання.

Зовнішні стіни будинку мають теплову ізоляцію. А усі внутрішні перегородки та міжповерхові перекриття такої ізоляції не мають, вони фактично «прозорі» з точки зору проникнення тепла. Тому тепло легко перетікає із однієї квартири в іншу.

Власники індивідуальних теплолічильників та газових котлів, відчуваючи значні матеріальні стимули від економії, підтримують в своїх квартирах нижчий рівень температури, ніж має місце у квартирах де теплова енергія використовується неконтрольовано. В цих квартирах температура значно вище норми. Тому тепло (разом з грошима)  із квартир з вищою температурою перетікає у квартири з нижчою температурою. Чим значніший «перетоп» приміщень, що отримують тепло без обліку, тим менше енергії використовують власники квартирних лічильників енергії і тим частіше відкриті вікна в квартирах-донорах. Крім перетікання тепла через внутрішні стіни та перекриття, відключення частини квартир від загальнобудинкових систем опалення, при встановленні індивідуальних газових котлів, суттєво розбалансовують їх роботу та стають причиною додаткових перегрівів квартир.

Вище описана абсолютно абсурдна, але дуже поширена ситуація, при якій за наявності добре утеплених огороджень будинку, сучасних систем опалення та навіть наявності обліку має місце абсолютне неефективне використання теплової енергії. Цей приклад добре ілюструю важливість функціонування збалансованої системи управління, що має недосить звичну назву: енергетичний менеджмент.

Приведена вище ситуація достатньо поширена у багатьох містах України. Такі факти створюють хибну думку, що встановлені «тарифи на послуги з опалення» є об’єктивними та обґрунтованими, бо вони дійсно підтверджені  показаннями лічильників тепла.

На жаль, в Україні існує надто спрощений підхід до енергоефективності. При цьому  наша країна є світовим лідером щодо двох взаємовиключних  показників: найвища в світі енергоємність та найбільша кількість експертів з енергоефективності. А ще в Україні відбувається надмірна кількість конференцій, форумів, симпозіумів, круглих столів, громадських обговорень…. Вже мабуть скоро з’являться нові професії, наприклад,  постійний учасник форуму з енергоефективності… Більш продуктивним було б направити енергію в реальні дії, хоча б найпростіші, яким є облік.

Наявність обліку виробництва та споживання енергії, складання енергетичних балансів та недекларативне, а реальне впровадження енергетичного менеджменту (системи управління) допоможе побачити та вирішити всі ті проблеми, які стоять перед Україною та зокрема перед комунальним теплопостачанням.

Погляд фахівців нашої компанії на проблеми комунального теплопостачання в інших матеріалах нашого сайту: http://tecom.com.ua/pro-komunalne-teplopostachannya-opalennya-zhitlovih-budinkiv-ta-energoefektivnist.html

С. Парасочка