Українська енергоефективність в світлі євроінтеграції.

Останніми   днями  в  суспільстві активно обговорюється питання про невикористаний шанс підписання «Угоди  про  асоціацію  між Україною та Європейським Союзом». Текст Угоди містить інформацію, що стосується усіх напрямків життя і діяльності суспільства і, в тому числі, про співробітництво у сфері енергоефективності.

Чи була б корисною для України тісна співпраця з ЄС в питаннях енергозбереження та енегоефективності?

Країни Європейського Союзу є взірцем для всього світу з питань ефективності використання енергоносіїв. Навіть фахівці Сполучених Штатів Америки, що мають власну добре відпрацьовану політику енергоефективності, з великою повагою ставляться до досвіду європейських країн.

ЄС має прогресивну законодавчу та нормативну базу з питань енергоефективності. Основні положення Директив ЄС є актуальними і для нас. Звичайно для нас планка дещо зависока, але задачі, шляхи вирішення та перспективи є актуальними. Ось деякі положення нормативних документів Євросоюзу, що характеризують європейські принципи енергоефективності:

  1. Основне стратегічне завдання країн ЄС в питаннях енергоефективності має коротке формулювання «20-20-20», що означає:
  • загальне зниження споживання енергии на 20%;
  • доведення частки енергії відновлювальних джерел до 20%;
  • скорочення емісії парникових газів на 20% (від рівня 1990 року)
  1. Враховуючи, що близько 40% енергії використовується будівлями, декларується сприяння підвищенню енергоефективності будівель шляхом утеплення огороджувальних конструкцій з одночасною модернізацією інженерних мереж;
  2. Значна увага приділяється не лише економії енергії, а і забезпеченню необхідних санітарно-гігієнічних умов у приміщеннях;
  3. Введена обов’язкова паспортизація і сертифікація будівель;
  4. Сформульовані вимоги до систем теплопостачання будівель:
    — районні, блочні або децентралізовані системи теплопостачання з широким  використанням відновлювальних джерел;

— когенерація та теплові  насоси;

  1. До 31.12.2020 року всі нові будівлі мають стати будівлями з майже нульовим споживанням енергії;
  2. До 31.12.2018 року всі будівлі, що належать або використовуються органами державної влади мають бути переоснащені в будівлі з майже нульовим споживанням енергії;
  3. За умов встановлення економічно оптимального рівня енергетичної ефективності  будівель надаються пільги на будівництво або капітальний ремонт будівель;
  4. Опалювальні системи тепловою потужністю більше 20 квт (теплогенератори, насоси, засоби автоматизації) підлягають регулярним перевіркам, при цьому системи опалення з котлами 100 квт і більше – не рідше 1 разу в 2 роки.

Загальновідомо, що Україна є світовим лідером в питаннях енергоНЕефективності. Проблеми аномально високого споживання енергії в Україні потребують негайного вирішення. Саме негайного, бо життя в Україні вже давно перестало бути життям, а стало «виживанням». Саме це слово сьогодні є ключовим для більшості підприємств та громадян України.

Як вписується проблема енергоефективності України в цю ситуацію?

В умовах дефіциту власних енергетичних ресурсів та надвисоких цін на газ, який є основним видом палива в Україні, енергетична складова в діяльності будь-якого підприємства та для кожного сімейного бюджету дуже висока. Цей факт є причиною значного зниження ефективності господарювання підприємств та зниження рівня життя громадян. Підвищення енергоефективності може, і повинно, стати початком створення цілого ряду переваг: підвищення конкурентоспроможності та прибутковості підприємств і, на цій основі, підвищення рівня життя громадян України.

В Україні на протязі значного періоду ведуться спроби налагодити процеси, що мають забезпечити підвищення енергоефективності. Певні зрушення є, але досягнень значно менше, ніж проблем. Не створена чітка і прозора законодавча база. Зараз робляться спроби вдосконалення нормативної бази енергозбереження шляхом прийняття ряду законів. На розгляді ціла низка законопроектів (№2548;  №,2550а; №3013; №3014; 30871), що мають унормувати питання проведення енергетичного аудиту, виконання енергосервісних робіт, фінансування впровадження проектів енергоефективності в бюджетній сфері. Знайомство з цими законопроектами особисто мені не додало оптимізму. Ми продовжуємо блукати в темряві, не визначившись з напрямком руху.

На протязі останніх років в Україні внесені певні зміни в нормативну базу процесів, пов’язаних із споживанням енергоносіїв. Я маю на увазі в першу чергу:

  • ДСТУ ВА.2.2-8:2010 «Енергоефективність у складі проектної документації»;
  • ДБН В.2.6-31:2006 «Теплова ізоляція будівель»;
  • ДСТУ Н Б А.2.2-5:2007 «Настанова з розробки енергетичного паспорт
  • ДСТУ Б.В.2.5-44: 2000 «Проектування систем опалення будівель з тепловими насосами» та багато інших.

Переконаний, що нові нормативи щодо теплового захисту огороджувальних конструкцій та енергоефективності будівель цілком відповідають сучасним вимогам та забезпечують основу для якісного проведення енергетичних обстежень та розробки  інвестиційних проектів термомодернзації і санації будівель та впровадження відновлювальних джерел енергії. Відчувається, що ці нормативи розроблені під впливом діючих Директив Європейського Союзу. Цей процес імплементації положень європейських нормативів в українську нормативну базу має продовжуватись. Країни ЄС накопичили велетенський позитивний досвід в питаннях ощадного використання енергії, який сконцентрований у цілому ряді відповідних Директив.

В главі 1 «Співробітництво у сфері енергетики» розділу V Угоди передбачається здійснювати співробітництво у сфері енергетики та енергоефективності, що має базуватись всеохоплюючому партнерстві та включати:

  • імплементацію енергетичної стратегії ЄС в законодавство України;
  • сприяння енергоефективності та енергозбереженню;
  • досягнення прогресу на шляху встановлення привабливого та стабільного інвести-ційного клімату;
  • ефективне співробітництво з Європейським інвестиційним банком (ЄІБ), Європей-ським банком з реконструкції і розвитку (ЄБРР) та іншими міжнародними фінансовими організаціями;
  • розвиток та підтримка відновлювальної енергетики;
  • науково-технічне співробітництво.

Стаття 341 та додаток ХХVІІ до Угоди визначають порядок встановлення співробітництва на базі Директив Європейського Союзу (приклад):

2

Положення «Угоди про асоціацію…» підлягає детальному вивченню та свідомому і критичному сприйняттю кожної позиції її тексту. Але однозначним є той факт, що Європа є лідером світових процесів енергоефективності.

Навряд чи власний пошук шляхів підвищення енергоефективності дасть кращі результати, ніж використання багаторічних напрацювань країн ЄС. Пошуки власного шляху на протязі майже 20 років не привели до мети. Тому доцільно, ставши учасником загальноєвропейських процесів, скористатись запропонованим досвідом, підтвердженим позитивними результатами. Відмова від підписання Угоди про асоціацію з ЄС надовго залишить нашій країні титул найНЕефективнішої країни світу.